Досліджено температурну залежність внутрішнього тертя (ВТ) та амплітудну залежність ВТ (АЗВТ) у кГц діапазоні частот у ГЦК сплавах Fe - Ni та Fe - Ni - C після гомогенізації за температури 1 373 K та відпалу за температури 973 К. На температурній залежності ВТ сплавів Fe - Ni - C виявлено релаксаційний вуглецевий пік за умов 520 - 550 K. Досліджено вплив вмісту нікелю та вуглецю, а також нагріву на інтенсивність максимуму ВТ, величину АЗВТ і модуль Юнга.

Досліджено явища освіти як фактор та засіб сталого розвитку сучасного суспільства. За сучасних реалій постійного виникнення суспільних проблем і криз концепція сталого розвитку вивчається та визначається багатьма вченими з усього світу як чи не єдина реальна перспектива стабільного розвитку людства. Спільною рисою розроблених підходів до визначення та впровадження у практику концепції сталого розвитку суспільства є теорія, яка стверджує, що всі нагальні глобальні проблеми можуть бути розв'язані за допомогою застосування інноваційних технологій у галузі економіки, менеджменту, екології, промисловості та ін. Криза освіти і зміни в соціальному і культурному житті людства тісно взаємопов'язані, вони є взаємозалежними. В цьому аспекті провідну роль відіграє соціально-філософська ідея про те, що система освіти не лише віддзеркалює економічне та соціально-політичне життя суспільства, але й може бути важливим або навіть вирішальним фактором його удосконалення, що надасть змогу здійснити еволюційний перехід у напряму сталого розвитку суспільства. Визнання освіти як основного фактору та засобу адаптації суспільства до сталого розвитку м бути головним методологічним принципом стратегії відродження в глобальному масштабі. Глобальна освіта є спеціалізованою метасистемою, в якій цілі політики формування та діяльності світового освітнього простору у питаннях розв'язання глобальних проблем визначають і створюють конкретні зв'язки між державами та їх освітніми системами, що спрямовані на всебічне розширення прав і можливостей найбільш ефективних форм реалізації діяльності, спрямованої на гармонізацію технологічного розвитку людства, суспільства та природи.

Основним фактором продувки в кисневих конвертерах є взаємодія кисневого струменя з розплавленою ванною, який і визначає гідродинаміку, тепло- і масообмін, шлакоутворення, а також величину втрат металу з виносами і викидами, що впливають на вихід рідкої сталі. Проблематика. До найбільш перспективних досліджень, спрямованих на поліпшення процесу шлакоутворення й підвищення виходу рідкої сталі в умовах сучасної металургійної практики можна віднести електрофізичні впливи на процес виплавки металу, такі як метод використання низьковольтних потенціалів, що розробляється в Інституті чорної металургії ім. З. І. Некрасова Національної академії наук України (ІЧМ НАНУ). Мета роботи - дослідження можливостей і оцінка шляхів підвищення ефективності використання методу накладення низьковольтного потенціалу при верхній кисневій продувці в конвертері. Матеріали й методи. Випробування проводили на промисловому кисневому конвертері потужністю 160 т, обладнаному пристроєм накладання низьковольтного потенціалу на фурму та металеву ванну з підведенням до фурми негативної чи позитивної полярності протягом усього періоду продувки. Досліджено варіант продувки зверху через п'ятисоплову фурму при виробництві середньовуглецевої марки сталі за технологією з проміжним скачуванням шлаку. Результати. Аналіз масиву дослідних промислових плавок, проведених в 160-тонних конвертерах в умовах накладання низьковольтного потенціалу, дозволив виявити закономірності зміни електричних характеристик ванни від параметрів продувки. Встановлено, що, незалежно від роду й полярності потенціалу на фурмі, величина сили струму та корисної потужності впливу у ланцюзі фурма - металева ванна за періодами продувки залежать: від напруги на джерелі струму та від взаємної висоти розміщення фурми в конвертері відносно металу. Таким чином, необхідною є підтримка положення фурми: з початку продувки залежно від розміщення скрапу, на висоті 0,9 - 1,0 м, в основний період продувки - на висоті 1,0 - 1,2 м, і в заключний період - 1,0 - 1,1 м, що реалізується з урахуванням ефективної підтримки сили струму під час продувки на достатньому рівні для досягнення максимального рівня ефекту від впливу низьковольтного потенціалу. Висновки: промислові випробування рекомендованого режиму продувки в умовах 160-тонного конвертера показали можливість майже подвоїти ефективність методу накладання низьковольтного потенціалу порівняно з розробленим раніше та прийнятим на заводі режимом його застосування.